Чиянов Віктор Федорович - ваш лікар психотерапевт

“

Арестов Олександр Володимирович, 54 роки.Поставлено діагноз - деменція (хвороба Альцгеймера). Працював водієм у банку. Протягом деякого часу були напружені стосунки з керівником. Перші проблеми та хвороби почалися в 50 років. Почалося з того, що забував де поклав ключі, телефон, але на це ніхто сильно і не зважав. Одного разу поїхав у відрядження по роботі в знайомий напрямок, залишив машину на стоянці, потім не міг зорієнтуватися і знайти це місце. Коли звільнили з роботи, як це модно сьогодні, не маючи на це причини, він сильно переживав. Ночами практично не міг спати. Тоді ми звернулися до лікаря-невропатолога, нас поклали в обласну лікарню на обстеження. Під час обстеження поставили діагноз - атеросклероз судин головного мозку. Також ми пішли паралельно обстеження в «Одрексі» - діагноз підтвердився і ми почали лікування в цьому напрямку: приймали «Мему», «Альмер», «Розад» протягом довгого часу, але результатів не було, хвороба прогресувала. Почалися порушення когнітивні, ходьба стала невпевненою - він похитувався і ми звернулися до клініки неврозів, коли він пройшов курс лікування - ходіння відновилося, але він почав спілкуватися з дзеркальним своїм відображенням, бачачи когось, але не себе, сталося роздвоєння особистості. Після цього ми знову пройшли обстеження судин головного мозку. При повторному обстеженні, результат був 20-30% засмічення судин, МРТ показало рідину в головному мозку і нам сказали, що потрібно звернутися до нейрохірурга. Ми поїхали до Києва на консультацію. Нейрохірург нам пояснив, що якщо навіть зробимо операцію проблему не усунемо, причина не в цьому. Після Києва ми звернулися до нейрохірурга на Слобідці в Одесі Гуменюк Н.А. Вона нас обстежила і сказала, що у нас є надія трохи призупинити процес і порадила звернутися до психіатра, який може підібрати препарати. Ми консультувалися у психіатра на Тінистій, 6, де він сказав, що у нас недоумство і направив до лікаря з цього напрямку. При обстеженні було встановлено 50% втрати пам'яті, почали приймати «Мікросон», «Кетилент реторд», приймали 3 місяці, розмова з самим собою не проходила, стала з'являтися агресія по відношенню до близьких, весь непотріб з вулиці затягувався в будинок, з шухляд все витягувалося і ховалося під подушку і т. д. Потім ми звернулися до психіатра на Канатній, призначено було лікування, також за новим почали приймати препарати - але поліпшення не було. Невропатолог з Канатної порадив і дав напрямок, щоб ми пройшли обстеження на інфекції, які могли бути причиною такого стану мозку. Після виявлення інфекцій токсоплазмоз, герпес та інших інфекцій ми звернулися до інфекціоніста, де отримали направлення на більш глибоке обстеження інфекцій, які - був виявлений герпес тип 6. Пройшли курс лікування в тому напрямку, але змін ніяких не було. Руки опустилися, ми не знали, в які ворота стукати. Прочитавши багато статей в Інтернеті про цю хворобу, я зрозуміла, що вона не лікується і що робити далі не знали, як жити, в клініку здавати категорично відмовилася і як допомогти ми не знали. Одного разу, прибираючи в будинку, не пам'ятаю на якому каналі, я побачила на екрані Чиянова В. Ф., який розповідав про свої методи лікування. У мене з'явилася маленька надія боротися далі за здоров'я свого чоловіка. Загалом це була остання моя надія, тому що куди далі звертатися я не знала. Коли ми пішли до Чиянова В. Ф. на консультацію, у мене з'явилася надія і я йому повірила і, напевно, не дарма моя внутрішня інтуїція підказувала, що я відкрила потрібні двері. Ми почали проходити курс лікування, після 7-го сеансу у нас почалися зміни - він перестав розмовляти і бачити когось, вночі став спати. З кожним сеансом у нас йшли поліпшення - почав повертатися до життя: з'явилося бажання щось робити, став доглядати за собою, вести якийсь діалог змістовний, відновлюється пам'ять. Ми розуміємо, що з таким діагнозом зміни практично неможливі, але у нас сталося диво і ми вирвалися з цього кола і сподіваємося, що з допомогою Віктора Федоровича ми здолаємо цю хворобу. Я вдячна і низько вклоняюся перед цією людиною, лікарем від бога. Дружина пацієнта Алла. Одеська обл. с. Нерубайське вул. Пастера 14 а. 17.12.2019 р

”

“

Вікторе Федорович я дуже вдячна Вам за те, що Ви допомогли мені позбутися болю в шлунку та жовчному міхурі та остеохондрозі. Дякую Вам за вашу доброту та велику увагу. с. Трудове Кілійський р-он. 25.09.1992,

”

“Мой сын Чуприн Женя, страдает заиканием с 4 лет. За это время (уже около 7 лет) куда мы только не обращались с просьбой об оказании помощи: и в ОПНД (логопедическое отделение) и в Харьковский центр патологии речи (дважды) и к бабкам многочисленным ( и в Беляевку и в Одессе). Везде лечили его большим количеством лекарств, но улучшения не наступало. И только ходя на сеансы к Виктору Федоровичу я почувствовала, что Жене легче разговаривать, заикание почти прошло. Я верю в его полное выздоровление. Кроме того доктор сформировал у Жени новое отношение к жизни, к воле и преодолению трудностей. Большое спасибо! г.Одесса пр.Шевченко 27-б кв. 7. 31.10.1995, 16:25”

“

Я Корнієнко Марія Григорівна 17 років хворію, шлунок, підшлункова залоза, печінка, кишковик, де я не лікувалася Одеса, Київ, санаторій Єсентуки, П'ятигірськ, Моршин, і т. д. але все безрезультатно, без таблеток не могла пробути і дня, останнім часом, починаючи з березня, я не спала вночі, не могла нічого їсти, в області шлунка утворилася грудка, вузли в величину кукурудзяного зерна, не могла навіть воду ковтати, навіть повітря не йшло, після третього сеансу мені покращало, стало проходити повітря, могла проковтнути слину, могла проковтнути воду, захотіла їсти, без пігулок прожила місяць. Спасибі Віктору Федоровичу за його добре серце, золоті руки, за його підхід до людей, а найголовніше - він не обирає людей. Нехай дасть Вам Бог міцного здоров'я і довгих років життя. М. Б-Дністровський пров. Кишинівський 4 а 25.06.1990

”